Історія ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ "ХОДОСІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ" ОБУХІВСЬКОГО району Київської області

“…И оттолъ великую любовь имяше къ святому Феодосью, подавая имения многа монастирю на творение…”/Files/images/фото 1.jpg

Автор “Києво – Печерського патерика” має на увазі Феодосія Печерського (бл. 1036 – 1074), давньоруського письменника, ігумена Києво – Печерського монастиря. Саме з ім’ям цієї історичної особи і пов’язують походження назви села Ходосівки. Ще в минулому столітті Ходосівка нерідко називалася Федосіївкою. У 18 столітті село Ходосівка належало Фролівському жіночому монастирю, коштом якого було збудовано сільську церкву пресвятої великомучениці Параскеви /24 червня 1772 рік. До 1930 року в селі був скит Фролівського монастиря, де працювала церковна школа, в якій було 4 класи.В 1929 році в селі організували колгосп, першим головою його був місцевий житель Ф.Г.Мусієнко, першим комсомольським ватажком І.І.Самійленко.В 1930 році була відкрита світська школа, в якій було 6 класів. Пізніше вона була реорганізована в семирічну і діяла до 1947 року, а потім була реорганізована у восьмирічну – 1953 рік. У школі працювали учителі – ентузіасти. Серед них був Тільс Олександр Кирилович, сина якого за доносом забрали в 1947 році на Соловки, Разом із ним і вчителя Івана Яковича (прізвище не збереглося) і вони звідти вже не повернулися. У 1930 році у школі була організована комсомольська організація, при якій пізніше утворилася піонерська, а потім-жовтенятська організація. Серед активістів – комсомольців села довоєнного часу слід назвати молоду комуністку Тетяну Самійлівну Тугай, яка в 1939 році виконувала обов’язки голови колгоспу і активно співпрацювала із школою. Під час Великої Вітчизняної війни за доносом поліцая Тетяну Тугай розстріляли фашисти. Тепер її іменем названо одну із мальовничих вулиць села. Учителі школи особистої участі у Великій Вітчизняній війні не брали, але Шеревера Андрій Адамович після визволення села від німецьких загарбників у 1943 році навчав дітей у сільській школі. Після війни село розбудувалося, розквітло, підвищився добробут населення, жителі села активно працювали в радгоспі “Хотівський”.У 1933 році було відкрито сільський дитячий садок, у якому перебували діти колгоспників і який працював тільки сезонно. Цей садочок був у пристосованому приміщенні, працювали там хороші люди, хоч і без спеціальної освіти, але добрі душею і щиро любили дітей. Учительських дітей і тих дітей, батьки яких не працювали в колгоспі, в садочок не приймали. Дитячий садок працював до 1968 року, у зв’язку з аварійністю приміщення був закритий. В 1983 році спільними зусиллями Ходосівської сільської ради та радгоспу “Хотівський” було побудовано новий дитячий дошкільний заклад “Казка”, який розрахований на 90 дітей.

/Files/images/фото 5.jpgДо 1969 року восьмирічна школа знаходилася у двох приміщеннях, які були разом, невеликі за розмірами, одне з них – дерев’яне, інше новіше, - цегляне. Опалення у школі було пічне, класи були невеликі за розміром, тісні, а навчалося в них по 30 учнів. Виникло життєво необхідне питання про будівництво нової школи, і в 1968 році було закладено фундамент цього будівництва. Натхненником і організатором цієї будови був директор школи Артеменко Григорій Іванович, який уклав у будівництво всі свої сили і енергію, і в 1969 році помер, не завершивши будівництва. У 1972 році на честь 50-річчя утворення СРСР в центрі села учні школи посадили парк, який зараз вже великий і затишний. Ентузіастами насадження дерев був директор школи Страдомський І.А. та голова сільської Ради Поночовна Н.Т. У вихідний день комсомольці та піонери садили цей парк, зараз учні прибирають там. В цей же час біля школи теж було посаджено парк, в якому ростуть різні дерева: клени, берези, каштани, тополі, горобина, різні ялинки. Заступником директора школи і біологом на той час була чудова вчителька Корнієнко Г.Д. У школі працювала досвідчена вчителька музики Чеботарьова О.Г., яка організувала два хорові ансамблі. В цей час у школі працювала вчителем української мови та літератури Голота Катерина Іванівна – сільська поетеса, яка народилася 23 лютого 1949 року в мальовничому селі Ходосівка в сім′ї Івана Харитоновича та Марії Логвинівни. Змалечку Катруся жадібно вслухалася в материнській спів, спостерігала за працьовитими батьківськими руками. Ледь підросла, почала допомагати батькам. Росла, як всі сільські діти. Тільки, може, пильніше вслухалася і в спів птахів, і в материнську пісню. І все бачене, почуте лягало в дитячому серці, щоб колись вилитись у поетичні рядки. У 1956 році пішла в перший клас Ходосіївської школи, яку закінчила в 1964 році. Далі продовжувала навчання в місті Києві. У 1967 році закінчила 10 класів. Після закінчення школи працювала вожатою і заочно навчалася в Київському педагогічному інституті. Ще в школі писала вірші, в яких оспівувала трудівників свого села, природу рідного краю. Сувора доля мало приділила їй радості в житті. Важка хвороба прикувала молоду дівчину до ліжка, та вона знайшла в собі сили, щоб закінчити інститут. Закінчивши інститут, Катерина Іванівна викладала українську мову і літературу в своїй школі. Передчасна смерть обірвала життя обдарованої поетеси . Сталось це 2 лютого 1985 року.

Людське горіння/Files/images/фото 4.jpg

Ой, не мало людині треба,

Не кажіть ви мені того,

Ніби дім під відкритим небом

І у серці ясний вогонь.

Їй би стежку, вітрам відкриту

І берізку, що край села,

Доброту і відвертість літа.

Щоб любов, як весна, цвіла.

Ні. Не мало людині треба,

Бо Земля, на якій живем,

Від людського горіння тепла

І щаслива прийдешнім днем.( К.Голота )

Комсомольська організація школи в 70 -роки вела роботу по розшуку сімей воїнів, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, визволяючи село Ходосівку. Так було розшукано у Ташкенті сім’ю Большакова Андрія Васильовича, який призивався в армію з Московського округу. Силами червоних слідопитів були проведені розкопки на місцях, де проходили бої за оборону Києва і знайдені останки воїнів, які перепоховані біля братської могили в центрі села в 1979 році. Комсомольська та піонерська організації школи вели активну роботу по налагодженню зв’язків з різними регіонами Радянського Союзу (велося листування з піонерами Дагестану, Білорусії, Москви), проводились екскурсії. Слід відмітити і директора школи Сторожука В.М., який працював з 1976 по 1981 рік. Він був організатором громадських справ учнів школи: працювали групи червоних слідопитів, тимурівські команди, які допомагали одиноким та людям похилого віку. Дуже активно допомагали учні школи у збиранні врожаю в радгоспі “Хотівський”, а за одержані кошти організовували екскурсії у м. Ленінград, Москву, Брест, Вільнюс та проводилось багато екскурсій в місто Київ. Незмінним учасником і організатором поїздок була старша піонервожата Дяченко В.О., як працювала в школі з 1985 року заступником директора школи з навчально-виховної роботи та директором школи з 1996 по 2011 рік. З 1981 по 1982 рік директором школи був Огнев’юк В.О., який запровадив у школі кабінетну систему і працював над оновленням змісту освіти. З великою любов’ю згадують випускники і жителі села директора Михайлюка В.В. (1988-1991), який вмів грати на різних музичних інструментах і організував у школі філіал музичної школи по класу баяна та піаніно, а також сприяв створенню шкільного авіамодельного гуртка. У 1992 році Ходосівську восьмирічну школу було реорганізовано в середню школу. Ініціаторами створення середньої школи були директор Поліщук М.І. та голова сільської Ради Корнієнко Л.І.. Об’єднаними зусиллями директора школи та голови сільради було виготовлено проект на побудову шкільної газової котельні, яку було введено в дію 2006 року. В 1995 році було побудовано за кошти сільської Ради шкільну свердловину, яка забезпечувала школу водою, а зараз школа одержує воду із сільської свердловини. В школі, так як і в усіх навчальних закладах, відбулися певні зміни. На даний час більшість вчителів – це випускники місцевої школи: Понзель Ю.М. – вчитель історії, Сагач Н.В. – вчитель іноземної мови, Гавриленко Л.В. – вчитель початкових класів, Москаленко Т.М. – лаборант, Годун Ю.О. – медсестра. Працюють в школі і династії вчителів: Дяченко В.О. – вчитель біології та хімії та Ярошенко Н.В. , її донька – директор школи, вчитель світової літератури, Власенко І.К. та Власенко О.М. – вчителі математики, Якушова М.Т. – вчитель української мови та літератури і її донька Кондратюк Г.П. – вчитель історії та Київщинознавства.

Слід згадати вчителів-ветеранів: Кузіну О. С., Самойленко О. К., Герасименко Л. І., Страдомського І. А., Страдомську Г. П., Перевязка М. І., Шевченка І. Г., Любченко В. В..

Заступником директора школи з навчально-виховної роботи працює вчитель вищої категорії "старший учитель" Фастовець Ольга Миколаївна, яка виросла з старшої піонервожатої до заступника директора школи, викладає українську мову та літературу, виховує в учнів почуття любові до землі, доброту і милосердя.

Організатором дитячого колективу працює Попрійчук Наталія Петрівна, яка організовує дозвілля учнів та керує роботою учнівського самоврядування. Це молодий і талановитий педагог: вміє співати, складає сценарії шкільних свят і вміло їх проводить.

В закладі працюють талановиті і творчі вчителі початкових класів Гавриленко Л.В., Хлевнушко Н. С., Сіренко О. С., Бондаренко Т. Б. яких люблять діти і поважають батьки.

Спортивну роботу в школі організовуює Пешкін Д. В., який постійно працює над оновленням матеріальної бази спортзалу, його вихованці беруть активну участь у спортивних змаганнях.

Ентузіастом своєї справи є вчитель трудового навчання Кравченко Н.О., яка навчила всіх дівчаток шити, вишивати, випікати і готувати смачні страви.

/Files/images/фото 2.jpg

/Files/images/фото 3.jpgШкола активно працює над питанням: «Розвиток пізнавальних здібностей учнів шляхом упровадження інноваційних технологій в контексті Нової української школи».

У школі створено музейну експозицію "Побут місцевого населення с. Ходосівки" , де зібрано зразки старовини, проводяться уроки та виховні години для учнів школи. У 2007 році силами учнів та вчителів створено музейну експозицію "Історія школи", де зібрані матеріали про учнів та вчителів.

Велика увага в школі приділяється патріотичному, морально-правовому, екологічному, профорієнтаційному вихованню учнів . Традиційними загальношкільними заходами є : Свято осені , День села , Свято квітів , Ходосівка має талант , Свято матері, Свято української мови , Свято зустрічі весни , лінійки “До дня збройних сил України”, “До дня Перемоги” , проводиться робота по озелененню та благоустрою школи та села. Працює комісія по профілактиці правопорушень серед школярів.

Проводиться планова і цікава робота по пропаганді і розвитку української мови і писемності.

У початковій школі стали традиційними такі свята, як спортивні змагання «Козацькі розваги», «Тато, мама, я – спортивна сім'я», «Веселі старти», «Новорічний калейдоскоп» . Молодші школярі беруть активну участь у конкурсах малюнків «Українська казка», «Золота осінь», «Зима прийшла», «Весна іде – красу несе».

Таким чином, шкільне життя вирує, підростають нові покоління ходосівців, освічені, талановиті, завзяті, а тому кріпне надія і впевненість у завтрашньому дні.

В вересні 2021 року Ходосівська ЗОШ І-ІІІ ступенів реорганізована в ОЗО "Ходосівський ЗЗСО"

Кiлькiсть переглядiв: 2520

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.