Свято рідної мови

Вчитель. Рідна мова — це мова дитинства, мова казок і пісень, мова землі й трави, що вибивається з цієї землі, мова золотої бджоли й вишневого цвіту, над яким вона в'ється. Це слово синього неба і гомін нашої героїчної історії.

Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. 3 21 лютого 2002 року на Україні щорічно відзначають День української мови.

Шановні діти, учителі,батьки, гості! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб , сіль, на слово щире , на бесіду мудру , на наше свято рідної мови!

(виходять учні 2 класу)

1. Добрий день вам, рідні,

В нашій світлій хаті.

Як гостей найкращих

Раді зустрічати!

2. Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом,

Любов'ю і миром.

3. Для людей відкрита

Школа наша рідна,

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

4. Сійся, родися, жито-пшениця

І всяка пашниця.

Щоб був хліб на столі

І щоб цвіли, як квіти,

Гарні українські діти.

5 Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

6. Добута з надр далеких поколінь,

Ти скарб наш вічний —

Українська мово!

Тебе кували в кузнях ковалі —

І гартувалось сталлю кожне слово.

7. Українська мова —

Давня й молода.

Світить рідне слово,

Як жива вода.

8. Звідки воно взялось,

Діло не просте...

В душу засівалось,

Із душі росте.

9. Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого,

Що постане річкою.

В пагінця зеленого,

Що зросте смерічкою.

10. Розвивайся, звеселяйся,

Моя рідна мово,

У барвінки зодягайся,

Моє щире слово.

11. Колосися житом в полі,

Піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти

Мудрі і веселі.

Ведуча.Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігаєте , з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

Вчитель. На Україні здавна існує повір'я, що людина немарно проживе життя , якщо посадить дерево. Тому ми сьогодні будемо закладати основи " Дерева єдності" нашої шкільної родини.

Ведуча. І ми вважаємо ,що основою "Дерева єдності " є Учні , Вчителі , Батьки та всі працівники нашої школи.

Вчитель. А зараз ми пропонуємо вам невеликий екскурс в історію нашої мови.

Мовознавці твердять ,що наша мова дуже древня . Понад тисячу років тому болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм створили два письма - глаголицю і кирилицю . Для створення букв скористалися візантійським алфавітом . Так виникла писемність, якою ми зараз користуємося . Тож, коли будете читати свої улюблені книги ,згадуйте про те , скільки пригод і змін довелося зазнати літерам , перш ніж вони стали такими , як зараз .

(виходять Кирило та Мефодій , промовляють слова)

Кирило: Брате, сьогодні бачив дивний сон:

Те дерево, що в нас в саду росте

Пожовклим вкрилось листом,

Не плодородить більше, не цвіте.

Аж ось велику хмару вітер гонить,

Цілющою водою напуває,

Як червом з часом точене коріння,

І кожна гілка знову оживає.

Мефодій: Господь послав тобі щасливий знак.

Те дерево - народ, що б’ють негоди.

Вода - слова, що батько передав,

Як скарб, своєму сину, душу в душу

Усі жалі й надії, радість і сум,

Старовини забутої герої -

В мелодіях казок, легенд і дум.

Давно вже думав я, що нам, мій брате,

Не треба долі кращої, ніж та,

Щоб людям добрим праведно служити.

Я хочу, друже, вкласти у письмо,

Те слово, що звеличує народ,

Знайти для звуків літери такі,

Щоб були гідні духу їх висот

Кирило: Чудова в тебе думка, ми разом

Для цих людей абетку укладем.

Хай дні минають. Хай чийсь блудний син

Цілющу воду в книгах віднайде.

Мефодій. Ми вважаємо, що без минулого не може існувати майбутнє життя людства. Тому до Дерева єдності додаємо "Історичне минуле ".

Вчитель . Мова донесла чисту силу старовини , і тому без знання нашої мови нема знання мов слов'янських . Зародившись десь на світанні суспільного слов'янського життя , мова наша витерпіла страшне лихоліття татарщини , пережила утиски. І проте , перегорівши як криця , дійшла до нас чистою , мелодійною , справді щирословянською мовою.

(виходить Мазепа з товаришем)

Учениця: Перегортаю сторінки в минуле і пильно придивляюсь до вас мої, прапрадіди

Які ви були у той далекий історичний час?

Варили сталь і ниву засівали, боронились за волю, за життя.

У пісню біль і радість виливали.

Плекали мову, як мале дитя.

Не раз вас доля гнала на чужину.

Ти, Роксолано, щастя там знайшла,

Але свою кохану Україну

Ніколи вже забути не змогла.

А ти , Мазепо , славний наш Іване ,

Ім'я твоє тут не один ганьбив,

Тебе нащадки зрадником назвали

За те , що ти народ свій так любив

Перегортає пам'ять по сторінці …

" Собор ", "Мазепа ", "Роксолана ".

Так , були на Україні українці ,

Не викреслити їх імен ніяк.

(виходить Роксолана та промовляє слова на фоні музики Шопена)

Учитель. Україна - золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

(Пісня "Це моя земля , це моя країна ")

Учень. Рідна мова . Вона неповторна , співуча й мелодійна , бо увібрала в себе шум вічнозелених смерек, гомін полів і морів, запах луків і трав.

Учениця. Сила слова безмежна , хоч воно вмирало з голоду і бідувало, переслідувалось і заборонялось. Воно знову оживає і сміється знову, хвилює найтонші струни людського серця.

Учень. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається Материнська мова.

Учениця. Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова — чудова, мелодійна, багата.

Учень. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Учениця. А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, а саме у 1991 році. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли і не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.

Учитель. «І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь», – закликає нас великий Кобзар. Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки, прислів’я, пісні.

Нехай цвітуть про тебе співи.

Тебе люблю без краю я ,

Мій край веселий і щасливий ,

Ходосівська зоряна земля !.

Учитель. А зараз я запрошую до виступу фольклорно - етнографічний гурток нашої школи разом із керівником Оленою Андріївною .

(виступ гуртка)

Олена Андріївна: Я вважаю , що ви повинні бути дуже мудрими та духовно багатими (на Дереві єдності розміщує "Мудрість " та "Духовність " )

Учень. Українська мова звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата , мелодійна наша українська мова.

Запрошуємо до слова учнів 3 класу.

1. Українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно - чиста,

І тепла, наче мамина рука.

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова,

Бо рідну мову треба добре знати.

Вона чудова, ніжна і жива.

2. Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці,

ЇЇ ми дуже любимо усі .

3. Моя чарівна мова промениста,

Вона у пісні й казочці звучить.

Найкраща в світі рідна і барвиста,

А як без неї на Землі прожить?

В нас, українців, - українська мова!

В ній найсвітліші, лагідні слова.

Й матусі ніжна пісня колискова,

Як сонечко, нас щедро зігріва.

4. Є в нашій мові слова пречудові:

Гарні звертання, слова-привітання.

Треба їх добре нам пам'ятати

І повсякденна у мові вживати.

«Доброго ранку!» і «Доброго дня!» -

Не забувай говорити щодня.

А як збираєшся спати лягати,

Не забувай «На добраніч!» сказати!

5. Ще коли навіть дитятко в колибі,

Мама навчає казати «Спасибі!»

Слово подяки завжди пам'ятай,

«Дякую!» - слово частіше вживай!

6. Слово чарівне відкриє нам казку.

Лише скажи тепло й ніжно - «Будь ласка!»

«Прошу», Пробачте» і «Будьте здорові!»

Музика лине у кожному слові,

Ще й усміхнися при цьому чарівно.

Все, як у казочці, зміниться дивно.

Настрій поліпшиться, стане приємно,

Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

7. До гарного слова нам треба звикати,

Щоб мова була як дзвінке джерело.

Подумай сім раз, перед тим як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло,

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було.

З добром і любов'ю від серця летіло

Й до іншого серця зі щирістю йшло.

( звучить пісня у виконанні учнів 3 класу на музику і слова Наталії Май )

Учениця 3 класу. Ми вважаємо ,що "Розум " та "Доброзичливість " потрібно додати до Дерева єдності.

Учениця. Учися, мій друже, відмінником будь.

Люби і поля, і діброви!

І де б ти не був, де б не жив, не забудь.

Своєї вкраїнської мови.

Я запрошую до слова учнів 4 класу.

1.Звуків дуже є багато,

У природі все звучить:

Свище вітер, грім завзято

В темнім небі гуркотить.

Навесні співає пташка,

І струмочок жебонить.

Джміль гуде, дзвенить комашка,

Все по-своєму звучить!

2.Звуки всі пізнати можна,

Хоч багато в світі їх.

Розбере дитина кожна,

Де тривога, сум чи сміх.

Але звуки ці - немовні:

Стукіт, грюкіт, шелест, свист.

Хоч приблизно та умовно

Ними скаже щось артист.

3. Знайте всі, мої шановні,

Не забудьте це, бува:

У людей є звуки мовні,

Що складаються в слова.

Звуки зібрані у слово,

Ще в далеку давнину

Утворили рідну мову,

Українську, чарівну.

4. А щоб ми все зрозуміли,

Щоб могли багато знать,

Звуки букви нам створили,

Щоб писати і читать, їх взяли, пошикували,

Щоб нікого не згубить.

Та абеткою назвали –

Ось її нам треба вчить.

5. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту - на віки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина, так, як мати,

Мова в кожного із нас!

6. Мова кожного народу

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші - трелі солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

7. О, не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка.

Ти є душа співочого народу,

Що був, і є, і буде у віках.

(Звучить пісня " Годі , браття , сумувати " , музика і слова Наталії Май )

Учениця 4 класу. Учні 4 класу вважають , що "Знання " та "Взаємоповагу" потрібно приєднати до Дерева єдності.

Ведучий. Ви - діти великого українського народу , коріння якого сягає глибини віків. Древньою і водночас вічно молодою є й наша мова : барвиста , милозвучна , чарівна , солов'їна, калинова . Для нас вона рідна і ми зобов'язані берегти її , як зіницю ока . Запрошую до слова учениць 10 класу.

(виходять учениці 10 класу )

Неначе юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш.

Українська чарівна мово,

Ти у серці народу живеш.

Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник.

Українська мово пречиста,

Ти у серці народу навік!

Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

Рідна мово моя, пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!

(учениці 10 класу виконують пісню " Моя Україно ")

Учениця 10 класу. А ми приєднуємо до Дерева єдності "Взаєморозуміння".

Учениця. Гойдають соняхи зорю,

Роса на нивах сяє.

Я в кожній квітці впізнаю,

Тебе, мій рідний краю!

Учень. Співає пташка у гаях,

Дзвенить у полі колос,

То пісня сонячна твоя ,

Твій , Україно , голос.

Учениця. І доки зорі бачу я ,

Хай спів про щастя ллється .

Хай пісня радісна твоя

В моєму серці б'ється .

Запрошуємо учнів 3 класу до виконання чудового танцю" На добро "

Ведуча. Запрошуємо до слова учнів 7 і 8 класу.

1. Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світу ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2. Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3. В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

4. То ж мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить

5. Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати,

І найрідніша нам вона.

6. На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

7. І живуть тут люди

Добрі, працьовиті

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

8. Землю засівають

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають.

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти...

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Разом. Наша велика славна Україна!

9. Люби , шануй , піднось до зір

Її пісні і мову,

Нема солодшої , повір,

За неї пречудову !

(Учні виконують пісню" Україна вишиванка " ", музика і слова Наталії Май )

Учениця(Тамара Перогей) : А ми приєднуємо до Дерева єдності "Здоров'я"та "Життєрадісність ".

Учитель . Український народ був завжди вільний , гордий , незалежний - і в цьому була його справжня сила і краса . А зараз ми з вами полинемо в чарівний світ драми - феєрії "Лісова пісня "

(Лісова пісня)

Маша Ігнатенко. Ми вважаємо , що саме "Доброта " та "Людяність " обов'язково повинні бути на нашому Дереві єдності.

Учитель:

Народна пісня — голос невсипущий.

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з мови сущого життя.

Мова рідна звучить солов’їна,

Звуки промені линуть у світ ,

Чую пісні своєї Вкраїни ,

Що лунатимуть ще сотню літ.

Я запрошую учительський колектив до виконання чудової пісні "Моя Україно "

(звучить пісня "Моя Україно ")

Учительський колектив бажає учням, батькам та всім присутнім "Щасливого майбутнього".

До побачення ! До нових зустрічей !